ПРОСВІ́ТНІЙ, я, є, заст., іст. Прикм. до просві́та. Молодий лікар, вірний своїй ідеї, мав розгорнути свою лікарську та просвітню практику (Коцюб., І, 1955, 174); В Галичині існувало приватне просвітнє товариство «Руська бесіда», яке засновувало читальні, видавало книжки, календарі (Мист., 6, 1965, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 278.