ПРОСИНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. просина́тися. Фелікс.. то засне, то прокинеться, аж поки йому стало все снитися: і сам сон, і просинання (Ю. Янов., II, 1954, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 282.