ПРОСЛИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСЛИЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
1. Легко, не затримуючись, проходити крізь що-небудь або між чимсь, кудись. Одну щучку ніяк не могла [Орися] спіймати.. Рибина.. прослизала, пружно вигинаючи рябе тіло (Тют., Вир, 1964, 511); І сьогодні цей лист прослизнув через Мотрині пальці і мав впасти на дно скрині, як багато разів перед тим (Вільде, Винен.., 1959, 17).
2. Спритно, швидко проходити, проповзати в який-небудь отвір, якусь щілину і т. ін. Бійці один по одному безшумно прослизали в чорну вирву тилових дверей (Гончар, III, 1959, 258); Найстрашніший для неї [білки] ворог — куниця. Хижа звірина, що й по деревах лазить і в вузеньке дупло прослизне (Коп., Як вони.., 1961, 105); // Непомітно, ховаючись, швидко пробиратися куди-небудь, між чимсь. Колони з західного боку, від Дунаю, підпирали важкий тисячотонний Парламент. Хаєцький, прослизаючи попід стіною, підкрадався до однієї з тих колон (Гончар, III, 1959, 287); Він встигає швиденько прослизнути у свій клас саме тоді, коли.. Коротков підходить до дверей (Собко, Скеля.., 1961, 26); Юлина вийшла з хати так, що й не рипнули двері, прослизнула попід стіною, проповзла бур’янами, вискочила на леваду (Скл., Карпати, II, 1954, 324); Курбала прослизнув між вагонетками та кріпленням і хутко подався двійчастою колією (Досв., Вибр., 1959, 194); // Потай добиратися куди-небудь, долаючи певні перешкоди; прокрадатися. В темні, безмісячні ночі, мов нечиста сила, пустирями і бездоріжжям прослизали заскорузлі, просалені до самої душі баришники в голодне місто (Стельмах, II, 1962, 35); Тут було легше прослизнути через фашистську позицію: в житі краще сховатись і фашисти тут не так пильно стежитимуть (Збан., Між.. людьми, 1955, 40); // тільки док., перен., розм. Пройти, пробратися кудись, не додержуючи правил, поза чергою, незаконно. У анонімності автора [проекту] Дементій Хомич.. побачив намагання прослизнути в архітектуру тихцем, побачив якісь хитрощі (Загреб., День.., 1964, 72); — Гей, куди, куди? — раптом закричав Соя до якогось молодика, що хотів прослизнути у виконком без черги (Ткач, Плем’я.., 1961, 15).
3. Плавно і швидко пересуваючись по якій-небудь поверхні, проїжджати або пропливати кудись, повз кого-, що-небудь. Байдарки прослизають по Дніпру; // Швидко пробігати. Ось прослизнула під ногами маленька в’юнка ящірка (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 113).
4. перен. З’являтися на мить (про посмішку, думку і т. ін.). Насмішка прослизнула між губами її, наче голуба змійка (Вол., Місячне срібло, 1961, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 287.