ПРОСМА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОСМАЛИ́ТИ, смалю́, сма́лиш, док., перех.
1. Пропалювати що-небудь наскрізь. Я у грубі запалив, собі штани просмалив (Чуб., III, 1872, 426).
2. Піддавати тривалій дії вогню, диму і т. ін. Просмалити люльку; // Обпікати, обвітрювати шкіру, роблячи її смуглою, темною (про сонце, вітер).
3. тільки док. Смалити якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 289.