ПРОСНІ́ДАТИ, аю, аєш, док.
1. перех., розм. Втратити через сніданок, снідаючи. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п’ятницю проспівала (Номис, 1864, № 8878).
2. неперех. Снідати якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 290.