ПРОСО́ЧЕННЯ1, я, с. Дія за знач. просочи́ти, просо́чувати і стан за знач. просочи́тися, просо́чуватися1. Колектив [заводу].. створив рецептуру і технологію кількох нових канатних мастил. Одне для просочення органічних осердь, три — для покриття волокон (Роб. газ., 6.III 1965, 2).
ПРОСО́ЧЕННЯ2, я, с. Дія за знач. просочи́тися, просо́чуватися2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 292.