ПРОСТИРА́ЛО, ПРОСТИРА́ДЛО, а, с. Довге і широке полотнище, найчастіше з білої тканини, яке стелиться на постіль, підкладається під ковдру або використовується для обтирання. В куті під стіною стояло друге таке саме ліжко. Ні простирала, ні верети.. не було (Фр., І, 1955, 273); Ольга Петрівна сама постелила свіжі простирадла, наділа на подушки чисті наволочки (М. Ол., Леся, 1960, 185); * Образно. На ранок все місто вкрилося білим простиралом, а з неба все сіялось і сіялось (Збан., Переджнив’я, 1955, 3); // перен., розм. Великий лист паперу. Війна! Зловісне слово кричить із сторінок газет, з простирал плакатів, з невеличких афішок у трамваях і автобусах (Донч., II, 1956, 206).
Полу́торне простира́ло (простира́дло) див. полу́торний.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 297.