ПРОСТО́РИЩЕ, а, с., розм. Широкий простір. Безліч речей розмістилося скрізь у просторищах світу, Краю ж йому не знайти, хоч куди б ти думками полинув (Зеров, Вибр., 1966, 154); Мого несхибного ножа Не з’їсть, не вищербить іржа, Товаришів знайду я вірних — І на просторищах незмірних У краї рідному моїм Ударить грізно судний грім! (Рильський, II, 1956, 128).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 300.