ПРОСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСТРУГА́ТИ, простружу́, простру́жеш і проструга́ю, проструга́єш, док., перех.
1. Вистругувати всю поверхню чого-небудь. Простругати дошку.
2. Вистругувати в чому-небудь смугу, заглиблення.
3. тільки док. Прочистити (шлях, дорогу і т. ін.). Невольники простругали доріжку, посипали її піском (Н.-Лев., IV, 1956, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 304.