ПРО́СТРІ́Л, у, ч.
1. тільки прострі́л. Дія за знач. простре́лити, прострі́лити; // Прострелене місце. Крізь борт струменить вода, Моряк на передній лаві кидається затикати пролам чи простріл (Мушк., Серце.., 1962, 234).
2. розм. Сильний біль, що раптово виникає в попереку при захворюванні м’язів і нервів; люмбаго.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 302.