Що oзначає слово - "прострілювати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРОСТРІ́ЛЮВАТИ1, юю, юєш, недок., ПРОСТРЕ́ЛИТИ і рідко ПРОСТРІ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех.

1. Стріляючи, пробивати наскрізь. Есесівець прострелив Старикову бік (Сміл., Сашко, 1957, 109); Можна прострелити мозок, що думку народить, думки ж не вбить! (Сим., Земне тяжіння, 1964, 34); Прострілив би я вас з лука. Та з лука не палко; Положив би вічно спатиТа все чогось жалко! (Рудан., Тв., 1956, 55); Не минуло й десяти хвилин, як було визначено: ..чия куштрата голова висувалась з вікна саме в той час, коли таємничий камінець прострілив запилені шибки вікон інститутської лабораторії (Збан., Курил. о-ви, 1963, 9).

2. тільки недок. Тримати під обстрілом який-небудь простір, ділянку і т. ін.; обстрілювати. Готель становив собою вигідну позицію. З неї противник мав змогу прострілювати не лише дві вулиці, до яких підійшли стрілецькі роти, а тримав під вогнем і весь квартал (Гончар, III, 1959, 248); — Ворог так густо прострілює підходи до лінії своєї оборони, — сказав майор, — що розвідників з цього боку аж ніяк не чекає (Багмут, Опов., 1959, 56).

ПРОСТРІ́ЛЮВАТИ2, юю, юєш, недок., ПРОСТРІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док.

1. перех. Перевіряти нову вогнепальну зброю в стрільбі, пострілами. Простріляти рушницю.

2. тільки док., неперех. Стріляти якийсь час. Цілий день простріляв у тирі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 303.