ПРОСТРІ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до простріля́ти. Снаряди летіли один за одним, ритмічно і методично,.. з квадрата на квадрат, і тоді знову поверталися на квадрат, вже простріляний (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 303.