ПРОСТУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. проступа́ти. Більш-менш надійні приклади проступання.. [у староруському письменстві XI-XIV ст.] південноруської фонетики іноді представлені одним — трьома випадками на ціле століття (Пит. походж. укр. мови, 1956, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 305.