ПРОСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док., розм.
1. перех., заст. Витрачати (певні кошти) на судовий процес.
2. тільки док., перех. і неперех. Судити якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 308.