ПРОСЯ́НКА, и, ж.
1. Невеликий співочий птах роду вівсянок. Дрібно фуркнувши, з-під ноги вилетіла просянка, злякано цитькнула на когось: «цик-цить, цик-цить» (Стельмах, II, 1962, 359).
2. розм. Те саме, що Ку́ряче про́со (див. про́со). Найбільшу шкоду посівам рису завдають специфічні бур’яни, особливо просянка (Хлібороб Укр., 8, 1966, 5).
3. діал. Просяна солома.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 309.