ПРОТИДІ́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. протиді́яти. Яким шляхом буржуазія переборює кризи?.. Тим, що вона підготовляє більш всебічні і більш руйнівні кризи і зменшує засоби протидіяння їм (Комун. маніф., 1963, 36); Куди б його не закинула доля,.. завжди прислухався він [Т. Г. Шевченко] до мови пригнічених народів, вивчав їх поезію, фольклор і піднімав людей на протест, на протидіяння (Тич., III, 1957, 126); Непримиренне, послідовне протидіяння розтлінній буржуазній ідеології, суворе дотримання ленінського принципу партійності літератури є необхідною передумовою глибокого проникнення письменників у народне життя та створення ними високохудожніх творів (Рад. літ-во, 5, 1963, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 317.