ПРОТИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. протира́ти. Благотворно діє [на обличчя] протирання шкіри соком лимона (Наука.., 7, 1965, 37); Друшляк.. — миска з дірками в дні для протирання овочів та проціджування страви (Полт.-київський діалект.., 1954, 125); В 60-х роках [XIX ст.] закутнє провінціальне чиновництво в часи, вільні від протирання казенних крісел у судах, протирало з не меншим поспіхом хатні — за «зеленим полем» (Минуле укр. театру, 1953, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 319.