ПРОТИУРЯДО́ВИЙ, а, е. Спрямований проти уряду. 6 листопада [1904 р.] на вулицях Харкова відбулася протиурядова маніфестація, яка супроводилася співом революційних пісень і вигуками «Геть самодержавство!», «Геть царя!» (Іст. УРСР, І, 1953, 593); Наростання протесту народних мас проти сваволі кріпосників і нестерпного гніту самодержавства зумовило посилення протиурядових настроїв серед передової, демократичної інтелігенції (Іст. укр. літ.. І, 1954, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 322.