ПРО́ТКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до протка́ти. Простирався жовтий і синій лубин [люпин], неначе синя скатерть, золотом проткана (Март., Тв., 1954, 246); Ніби все гаразд. І проткана блискучими нитками сукня, і волосся, яке довго зачісувала [Світозара] перед дзеркалом (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 323.