ПРОТОРГО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. перех., розм. Торгуючи, втрачати (гроші, капітал). Проторгувати сто карбованців.
2. тільки док., неперех. Торгувати якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 325.