ПРОТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., рідко. Те саме, що проту́ркати. Протурчала горлиця.
◊ Протурча́ти ву́ха кому — те саме, що Проту́ркати ву́ха (див. ву́хо). — Не треба його дратувати. І так протурчали йому вуха всякими вигадками (Головко, І, 1957, 411).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 328.