ПРОФІЛА́КТИКА, и, ж.
1. Заходи, що запобігають виникненню й поширенню хвороб, сприяють охороні здоров’я населення. Лікар.. каже, що конче треба б поїхати [в Сан-Ремо], але тут же пояснює, що се, власне, ще не для курації [лікування], а для профілактики (Л. Укр., V, 1956, 382); Лікареві Нен-Сагорові було вісімдесят три роки. З них шістдесят віддав лікар Нен-Сагор своєму улюбленому фахові — експериментальній профілактиці (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 268); Для профілактики раку треба усунути всі впливи, які можуть викликати стійке місцеве чи загальне ослаблення фізіологічної системи сполучної тканини (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 308); Одним із засобів профілактики інфаркту міокарда може бути підсилене постачання міокарда киснем (Наука.., 12, 1968, 31).
2. техн. Сукупність заходів, які запобігають передчасним поломкам та спрацюванню машин, механізмів і т. ін., відвертають аварії на виробництві, транспорті тощо. Трактор пройшов власною ходою шлях відступу за Волгу, коли ніяк було слідкувати за режимом роботи й профілактикою (Ю. Янов., II, 1954, 134); Кожний трактор і комбайн закріпимо за окремими працівниками, які проводитимуть профілактику і поточний ремонт машин (Колг. Укр., 4, 1958, 9); Профілактика дорожньо-транспортних пригод — справа багатьох організацій і установ міста (Веч. Київ, 12.XI 1973, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 333.