ПРОХІ́ДНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість за знач. прохідни́й 3. Прохідність шляхів.
2. мед. Здатність пропускати що-небудь (про органи людини або тварини). Кишкова прохідність.
3. спец. Здатність транспортних засобів долати перешкоди на шляху і проходити поганими дорогами, бездоріжжям. На базі стандартних вантажних автомобілів випускають автомобілі високої прохідності, самоскиди, тягачі та різноманітні спеціальні автомобілі (Автомоб., 1957, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 337.