ПРОЧИ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. прочи́стити, прочища́ти і прочи́ститися, прочища́тися. Прочищення провадять у зімкнутих лісових смугах, коли вони досягли 8-20 років (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 250); * Образно. У морозні дні перед обіднею або й вечернею о. Федір підходив інколи до шафи і вихиляв келишок — для прочищення голосу і кращого настрою (Скл., Карпати, II, 1954, 180).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 347.