Прочіл, чола, прочо́лок, лка, м.
1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57.
2) Вершина горы. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 490.
Що oзначає слово - "прочіл"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.