ПРОШТРА́ФИТИСЯ, флюся, фишся; мн. проштра́фляться; док., розм. Провинитися в чому-небудь, перед кимсь. Проштрафився — й носа не показує (Укр.. присл.., 1955, 215); Бригадир когось образить, шофер на чомусь проштрафиться — Кузьма горою стане на захист (Грим., Незакінч. роман, 1962, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 353.