ПРУЖИ́НИТИСЯ, иться, недок., розм. Те саме, що пружи́нити 1. Дві довгі дошки перекинуто з борта на берег.. Дошки гнуться, пружиняться під.. ногами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 3); Обліпило [плаття] її стан, руки були мокрі і сильні, а ноги біліли і пружинились (Тют., Вир, 1964, 475).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 361.