ПРУ́ССЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до пруссаки́ і Пруссія. — Чи ви читали, куди вже долітали прусські аеростати? (Н.-Лев., IV, 1956, 53); За прусським.. краєм Балтійськеє море шумить! (Ю. Янов., V, 1959, 83); Безперервні грабіжницькі, завойовні війни вели прусські кріпосники (Нова іст., 1956, 42); — Ми їх переможемо. Бо наша тактика гнучкіша, сміливіша, ніж прусська (Гончар, III, 1959, 97); // Власт. пруссакам (у 2 знач.). — Єфрейторе, принесіть з машини вечерю. — Угу! — мугикнув щось нерозбірливе єфрейтор.. і, клацнувши з прусською заповзятливістю каблуками, вийшов з кімнати (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 178); Замучить він бідолаху прусською муштрою (Тулуб, В степу.., 1964, 82).
2. іст. Прикм. до пру́сси.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 363.