ПРЯДИ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до прядіння (у 1 знач.). Прядильний цех. Вишикувались у шеренги величезні машини, а між ними, вузьким проходом, неквапливо походжають дівчата (Роб. газ., 14.XI 1964, 2); Був я вже й на фабриках прядильних, робітниць вітав (Тич., Зростай.., 1960, 54); // Признач. для вироблення пряжі. На підприємствах текстильної промисловості підвищилась продуктивність прядильного і ткацького устаткування (Роб. газ., 25.IV 1973, 1); Прядильний апарат; Прядильне веретено.
2. Який використовується для прядіння. Прядильні рослини.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 365.