ПРЯМИЗНА́, и, ж.
1. Абстр. ім. до прями́й 1. Лінійку порівнюють з променем світла, який вважається еталоном прямизни (Наука.., 4, 1962, 15).
2. Властивість за знач. прями́й 1. Столяр, щоб перевірити прямизну виструганої планки, розглядає її «на світло» (Наука.., 4, 1962, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 366.