ПРЯМОЛІНІ́ЙНО. Присл. до прямоліні́йний. Теплота, яка передається променями, поширюється прямолінійно (Фізика, II, 1957, 28); Михай завжди говорив прямолінійно, грубо, голосом, що гудів, наче порожня бочка (Чаб., Балкан. весна, 1960, 228).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 369.