ПРЯМІ́СІНЬКО, присл., розм.
1. Дуже прямо (у 1 — 5 знач.). — А оце вже шлях прямісінько до твого дідуся, — знову вказав синові Василь Іванович (Грим., Кавалер.., 1955, 12); Глядить [Ягня]: Аж суне Вовк — такий страшенний та здоровенний. Та так прямісінько й біжить До бідного Ягняти (Гл., Вибр., 1951, 39); Вони.. розважатимуться цілий день, а надвечір Віталиків мотоцикл доставить Тоню прямісінько в табір, до самого її намету (Гончар, Тронка, 1963, 226); 0бставини врятували Івана від нерівного шлюбу: його покликали на військову службу прямісінько в гренадери (Ю. Янов., II, 1954, 119); Несподівано для всіх з її руки полетів качан з яблука прямісінько в лоб Макарові (Вас., І, 1959, 152); [Xимка:] Вона плеще, що я його обманом переманювала.. Оце каже мені, його жінці?.. прямісінько, не соромившись, у вічі каже!.. (Мирний, V, 1955, 240).
2. у знач. підсил. част. Те саме, що пря́мо 6. Аж ось — не знать звідкіль узялася на селі чутка, що він ні Хрущ, ні Притика, а прямісінько-таки Іван Вареник — кріпак пана Польського (Мирний, І, 1949, 138); Кіно показували в хаті-читальні тільки зимою, а літом крутили прямо надворі, в садку. Глядачі розлягалися прямісінько на траві (Тют., Вир, 1964, 40); Дядько, дивлюся, геть чисто наш. З вусами і навіть у вишитій сорочці. Ну прямісінько тобі, як у нас у селі (М. Ол., Чуєш.., 1959, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 368.