ПРІ́СИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що проси́ще. Коли ж відходили пшениці та жита, Коли на прісисько щовечір сірі крижні Злітались.., — тоді ставали ніжні Дівочі голоси (Рильський, Поеми, 1957, 234).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 109.