ПСА́ЛЬМА, и, ж. Покладений на музику псалом; вокальний твір перев. духовного змісту. [Співець:] Чи знаєш ти, чия се в мене арфа?.. Либонь ще сам Давид грав на сій арфі, співаючи на божу славу псальми! (Л. Укр., II, 1951, 153); У напівтемній церкві.. люди співали псальми, молячи бога, щоб допоміг здолати ворога, щоб врятував їхніх синів від кулі на полі ратному (Кочура, Зол. грамота, 1960, 219).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 372.