ПСИХАСТЕНІ́Я, ї, ж., мед. Психічна хвороба, що характеризується нерішучістю людини, невпевненістю її в своїх силах; одна з форм неврозів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 373.