ПТАША́РНЯ, і, ж. Приміщення, будівля для розведення й утримання свійської птиці; територія з такими приміщеннями, будівлями; пташиний двір. На фермі колгоспу розводять пекінських і сірих українських качок, тримають їх у двох нових стандартних пташарнях (Соц. твар., 7, 1956, 3); Решту молодиць старий Коваль послав на поміч дояркам — мазати білою глиною корівники, свинарню, пташарню й обидві комори (Кучер, Трудна любов, 1960, 563); * Образно. — Нас там [у монастирі] таких-от [молоденьких] багато, ціла пташарня (Григ., Вибр., 1959, 372).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 379.