ПУДЕ́ЛКО, а, с., діал. Зменш.-пестл. до пу́дло. — А що зробиш з твоїми метеликами? — Буду їх у пуделку держати (Коб., III, 1956, 37); Сопліца повагом підходить до ридвану, Пуделко дістає, де сховано пляшки (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 145).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 384.