ПУРИ́ЗМ, у, ч.
1. Прагнення, іноді показне, до чистоти й суворості звичаїв.
2. Надмірне прагнення очистити свою мову від слів іншомовного походження, неологізмів і т. ін. Пуризм [добродія] Чайченка являється тут дуже близьким сусідом.. незнання своєї рідної мови (Фр., XVI, 1955, 175); Наші літературні редактори.. з перебільшеним пуризмом виганяють слова, які виходять за межі їх — часом не дуже багатих — лексичних реєстрів (Рильський, III, 1956, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 391.