ПУСТЕ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. пусте́льний 2. Степ вражав своєю неосяжною, скорботною пустельністю й бідною рослинністю (Тулуб, В степу.., 1964, 92); Він чекав побачити море крові, гори трупів, а замість того зустрів цілковиту тишу і пустельність (Собко, Нам спокій.., 1959, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 398.