ПУСТОДЗВО́ННІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. пустодзво́нний. В. І. Ленін завжди різко засуджував прожектерство і пустодзвонність, суб’єктивізм у політиці і «вольові» рішення в практичній діяльності (Ком. Укр., 10, 1965, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 401.