ПУ́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. Те саме, що плу́татися. Жне Харитя, але якось недобре йде робота. Довге стебло путається, великий серп не слухається в маленькій руці (Коцюб., І, 1955, 17); [Кіндрат Антонович:] Ні, я не хочу путатись у це діло (Кроп., II, 1958, 314); Мислі його.. зразу рвалися і путались (Фр., І, 1955, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 403.