ПУТОВИ́Й, а́, е́, спец.
1. Прикм. до путо 1, 2. Путові ремені.
2. Прикм. до пу́то 3.
∆ Путова́ кі́стка — кістка суглоба над копитом кінської ноги; Путови́й сугло́б — суглоб над копитом кінської ноги. Пораненням у ділянці вінчика та путового суглоба сприяють неправильна постава ніг і надмірна втома коня (Профіл. захвор.., 1955, 214).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 404.