ПІВБО́Г, а, ч., міф., рідко. Те саме, що напівбо́г. Боги, богині і півбоги, Простоволосі, босоногі, Біжать в Олимпську карвасар (Котл., І, 1952, 242); * У порівн. З печаттю генія на чолі В моїй уяві ти [О. Пушкін] стоїш, Немов півбог у ореолі, І сонцем праведним гориш! (Черн., Поезії, 1959, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 377.