ПІВГЛЕ́КА, невідм., ч. Половина глека. Повискромаджував усе сердешний Хома, та на потуху — півглека молока, та й сів і дріма (Кв.-Осн., II, 1956, 478); Тимко сів за стіл, виїв миску борщу, випив півглека молока (Тют., Вир, 1964, 255).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 378.