ПІВДЕ́ННІШЕ, присл. У напрямку на південь від кого-, чого-небудь. Куди їхати? Козаки звертали десь на північ, Хомі треба було південніше, до своїх (Гончар, III, 1959, 358); Південніше Полісся, як перехід до степової зони, розташований характерний український лісостеп (Дерев. зодч. Укр., 1949, 7); До обозу прибився осел. Хтось пожартував: мабуть, перебіжчик, втік від італійців, що наступали південніше (Підс., Віч-на-віч, 1962, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 379.