ПІВЗІ́ГНУ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що напівзі́гну́тий. Розбиті об дубові двері кулаки [Анатолія] були міцно стиснуті і на півзігнутих руках виставлені вперед, як два тарани (Руд., Остання шабля, 1959, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 381.