ПІВКАРБО́ВАНЕЦЬ, нця, ч., іст. Монета вартістю в половину карбованця, тобто в 50 копійок; полтиник. Після чарки економ тут же на полі видав усім по срібному півкарбованцю (Стельмах, І, 1962, 574).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 381.