ПІВКЛУ́НКА, невідм., ч., розм. Половина клунка як міра чого-небудь. Не проходило того дня, щоб вона з півклунка пшеничних колосків додому не приносила (Мирний, IV, 1955, 250).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 381.