ПІВПА́Р, у, ч., рідко. Те саме, що напівпа́р. Озимі колосові посіяно на масивах, оброблених за типом півпару (Рад. Укр., 1.І 1963, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 385.