ПІВПУ́ДА, невідм., ч. Половина пуда. Пріська наказувала чоловікові солі купити, хоч з півпуда (Мирний, III, 1954, 8); — Ой сом який! Десь з півпуда потягне!.. (Стельмах, І, 1962, 453).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 386.